Брав аж поки на грати не зібрав
Від 5 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна – ось такий розмір «нагороди» мають присудити одному із заступників районної інспекції Державної податкової служби в Київській області. За даними правоохоронців, податківець отримав хабар за зменшення сум штрафних санкцій та донарахованих податків при проведенні планової перевірки (щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності).
На жаль, корупція на Київщині продовжує процвітати, незважаючи на голослівні обіцянки обласного начальства про викорінення хабарництва. Лише в першому кварталі-2012 за корупційні злочини засуджено 17 чоловік: 1 депутата облради, 2 держслужбовців, 5 посадовців з органів місцевого самоврядування, 6 представників органів внутрішніх справ, 2 посадових осіб органів виконавчої влади, 1 фізичну особу (яка підбурювала до дачі хабара правоохоронцям).
За отримання хабара також порушено кримінальну справу (згідно зі статтею 368 ч.3 КК) проти колишнього міліціонера, жителя Броварів: Служба безпеки України оголосила його в розшук ще 14 травня. За цією ж статтею Кримінального кодексу до відповідальності притягнуто працівницю Пенсійного фонду одного з районів Київщини: їй «світить» від 8 до 12 років за «правильне» перерахування пенсійних доплат для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
А чому, власне, дивуватися: ні для кого не секрет, що вірусом хабарництва вражена й сама Київська обласна державна адміністрація (КОДА). Згадаймо, наприклад, як ще 22 травня на сайті «Української правди» опублікували резонансну статтю: «Ян Табачник і Анатолій Присяжнюк захищають корупціонера». До речі, київський губернатор цю інформацію так і не спростував. Принаймні, публічно. У вказаній статті йшлося про засудженого Ігоря Осипенка: незважаючи на свій вирок (9 років позбавлення волі), чиновник-хабарник із КОДА продовжував працювати.
Принагідно зазначимо, що вже минуло більше року, як у нашій газеті надрукували аналогічну статтю: «Брав, аж поки на грати не зібрав» (№57 від 16.06.2011 р.). Посилаючись на дані СБУ, наш кореспондент повідомляв, що начальника обласного управління культури затримали за фактом одержання хабара — 240 тисяч доларів (за «потрібне» розширення меж Княжицької сільради на загальну площу 1200 га). З метою конспірації Осипенко намагався отримати свій «гонорар» через посередника у селі Ставище. Там їх і спіймали на гарячому. А через кілька днів на засіданні колегії КОДА пан губернатор пригрозив: мовляв, «повідбиваю руки тим, хто розкрадає бюджетні кошти, заробляє на земельних багатствах Київщини та на її мешканцях».
Як і кому (і за скільки?) Анатолій Йосипович ті руки «відбивав» чи «відмивав», наразі достеменно невідомо. Принаймні, широкій громадськості, на яку, власне, і був розрахований губернаторський спіч. Але відомо те, про що ми вже згадували: після того, як Білоцерківський суд визнав Осипенка винним і виніс вердикт про позбавлення волі (з конфіскацією майна і забороною роботи в держслужбі), колишній «культурист» повернувся до свого кабінету в облдержадміністрації та, за розповідями очевидців, продовжив виконувати свої специфічні «обов’язки».
Цікаво б дізнатися, що ж то за «обов’язки»? В одній із публікацій ми вже звертали увагу на досить дивний факт: як могла посадова особа, котра працювала у сфері культурній, вирішувати питання у сфері земельній? Очевидно, без «кришування» зверху тут не обійшлося. До такого висновку підштовхує й журналіст Мустафа Найєм у своєму блозі на «Українській правді». Ще раз процитуємо дослівно: «В ходе следствия представитель Княжичей рассказал, что, вымогая взятку, Игорь Осипенко уверял, что делает это с ведома губернатора Киевской области Анатолия Присяжнюка».
З огляду на це ми звертаємося до керманича КОДА зі своєю творчою ідеєю: враховуючи кількість затриманих на гарячому чиновників області, чи не пора Київщині наслідувати приклад Санкт-Петербурга, де оголосили конкурс на найкращий проект пам’ятника хабару? В разі потреби можна звернутися за консультацією, скажімо, до російського художника Анатолія Бєлкіна, якого обрали головою журі (для визначення переможця зазначеного пам’ятника). За задумом організаторів конкурсу, цей захід покликаний проілюструвати всю порочність корупції. Саме тому майбутній «пітерський» пам’ятник уже отримав назву «Хортеня». Очевидно, російські митці згадали про відомого героя «Ревізора».
Отож, вельмишановний Анатолій Йосиповичу, пропонуємо вам втілити в життя слова гоголівського Ляпкіна-Тяпкіна: «Я говорю всім відкрито, що беру хабарі, але чим хабарі? – Хортенятами. Це зовсім інша справа». Мала скульптурна форма у вигляді милих бронзових цуценят поблизу парадного входу до облдержадміністрації служила б наочним доповненням до кримінальної статистики і, можливо, не дала б губернатору так швидко забути про його обіцянку “повідбивати руки” злодійкуватим підлеглим.
